Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
24 листопада 2023 року відбулося засідання керівного комітету Проєкту ЄС "Право-Justice", під час якого було презентовано результати за останні півроку, а також підбиті загальні підсумки 2 фази Проєкту (2021-2023 рр.). Участь у заході взяли представники Представництва ЄС в Україні та Посольства Франції в Україні, агенції Expertise France та національні стейкхолдери, а також команда Проєкту.
Штефан Шльойнінг, голова Програми Співробітництва Представництва ЄС в Україні, підтвердив, що Україна може розраховувати на підтримку ЄС настільки довго, наскільки це буде потрібно, зокрема щодо реформи сфери правосуддя.
"Сектор правосуддя продовжив функціонувати, незважаючи на російську воєнну агресію, завдяки зусиллям багатьох професіоналів. Власне, всі наші спільні зусилля щодо реформ у цій сфері сприяли просуванню України на шляху до членства в ЄС. 8 листопада Європейська Комісія опублікувала звіт про розширення, який містить рекомендацію розпочати перемовини про вступ України в Євросоюз. Це - історичний момент. Він стався завдяки великим зусиллям щодо реформування правосуддя протягом останніх років", - заявив Штефан Шльойнінг, звертаючись до українських посадовців та команди Проєкту.
Він перелічив основні досягнення України у сфері реформи правосуддя за останні роки, що стали можливим, зокрема, завдяки підтримці міжнародних партнерів, та закликав не зупинятися на досягнутому, адже попереду ще багато роботи на шляху до ЄС.
Своєю чергою, Бенжамен Реріг, заступник голови місії Посольства Франції в Україні, заявив, що трансформація української системи правосуддя перебуває в основі інтеграції України до Європейського Союзу. Він також відзначив підтримку, яку надають міжнародні партнери, під час повномасштабної воєнної агресії України, зокрема щодо розслідування воєнних злочинів.
"Ми хочемо продовжити наші зобов'язання щодо підтримки трансформації сектору правосуддя в Україні… Адже це частина майбутнього, до якого прагнуть українці, що базується на верховенстві права та є частиною Європейського Союзу", - підкреслив він.
Зі свого боку, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні, деталізувала, яку підтримку надавав Проєкт для втілення реформ у сфері юстиції на шляху України до ЄС, та зазначила, що Проєкт намагався відповісти на запити національних стейкхолдерів у найбільш ефективний спосіб. Також вона згадала про "гнучкий" фонд Проєкту.
"Після початку повномасштабного вторгнення ми переглянули наші активності, зробили їхню пріоритизацію, а також додали нові, як-от розслідування воєнних злочинів. Ми виділили близько €1 млн для того, щоб мати змогу ефективно та швидко відповідати на запити наших бенефіціарів, які з'являються ad hoc. За цей період ми розглянули близько 30 подібних звернень, серед яких варто виділити матеріально-технічне забезпечення (генератори, засоби захисту тощо) і проведення IT-аудиту ЄСІТС", - заявила Оксана Цимбрівська.
"Це спільні результати команди та наших бенефіціарів. Ми завжди готові надати підтримку задля досягнення цілей України на шляху до ЄС", - наголосила вона.
Олексій Хоменко, перший заступник Генерального прокурора, зазначив, що завдяки Проєкту ЄС "Право-Justice" та іншим міжнародним організаціям українська прокуратура стає сучасною, європейською інституцією. Він подякував за експертну та матеріально-технічну підтримку, яку надає Проєкт, зокрема щодо розслідування воєнних злочинів в Україні тощо.
"Наша співпраця не обмежується лише розслідуваннями воєнних злочинів, але і подальшим впровадженням всебічних реформ для того, щоб прокуратура ставала сильнішою, а з нею і всі органи досудового розслідування. Тож, ми сподіваємося на подальшу плідну співпрацю", - підкреслив Олексій Хоменко.
Денис Маслов, голова комітету Верховної Ради з питань правової політики, теж подякував Проєкту ЄС "Право-Justice" за експертну, організаційну та іншу підтримку.
"У напрямку європейської інтеграції судова реформа, верховенство права поруч з антикорупційною політикою є ключовою. Без цього результативного шляху до ЄС у нас не буде", - заявив він.
Денис Маслов повідомив, що результатом інтенсивної співпраці Проєкту та законодавців стала нещодавна позитивна оцінка Європейської комісії щодо втілення Україною необхідних рекомендацій для вступу в ЄС.
"У питаннях виконання двох рекомендацій - реформи Конституційного Суду та продовження судової реформи - безпосередню участь приймали експерти Проєкту ЄС "Право-Justice". Дві реформи, дві умови, які виконані на 100 %. Однак головне не те, що вони були зараховані, а що вони дадуть серйозні результати для всієї нашої держави. Ми зробили таку річ, яка є фундаментальною", - підкреслив голова комітету.
Своєю чергою, Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, відзначив, що завдяки допомозі Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулося швидке становлення ВРП, в короткі строки були проведені співбесіди з кандидатами на посаду членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та призначено повноважний склад цього органу суддівського врядування. Також, за словами Григорія Усика, завдяки підтримці Проєкту Вищій раді правосуддя надано статус спостерігача у Європейській мережі рад правосуддя.
Крім того, Григорій Усик розповів про плани на майбутнє. "Було відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя. Відтак, питання №1 - це формування Служби дисциплінарних інспекторів. Зокрема, організаційна підтримка та матеріально-технічне забезпечення діяльності конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника СДІ, заступника керівника і дисциплінарних інспекторів", - звернув увагу він.
Наприкінці засідання керівного комітету Албан Біосса, секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні, повідомив, що третя, адаптована фаза, Проєкту ЄС "Право-Justice" розпочнеться на початку січня 2024 р.
"Проєкт буде адаптовано до контексту. Є напрямки, у яких працюємо щодо просування притягнення до відповідальності за міжнародні та воєнні злочини, допомагаємо сектору юстиції, судовій системі на шляху до ЄС тощо. Також більше працюватимемо та взаємодіятимемо з громадськими організаціями. Будемо намагатися ще більше розвивати Проєкт ЄС "Право-Justice" як координаційну платформу у рамках органів та установ системи юстиції", - заявив Албан Біосса.
Він окреслив основні майбутні напрямки роботи задля виконання рекомендацій ЄС, підкресливши велике значення Проєкту ЄС "Право-Justice" у цьому процесі.
"Зі сторони ЄС можемо сказати, що робота розширюється, роботи буде ще більше. Ми розуміємо, що зараз перед нами постає багато завдань та викликів. Я з нетерпінням чекаю на можливість продовження подальшої активної та продуктивної співпраці", - підсумував Албан Біосса.
Ознайомитися з ключовими результатами Проєкту ЄС "Право-Justice" можна за посиланням (.pdf).
У засіданні керівного комітету Проєкту ЄС "Право-Justice" також взяли участь:
перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли - https://is.gd/O8TVzn
виконувач обов'язків Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура - https://is.gd/GW6MdB
_03_03.png)
