Спільними зусиллями потрібно зробити все можливе, щоб рішення українських судів у справах, пов’язаних з війною, сприймалися у світі як справедливі

У перші дні повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України стало зрозуміло: якщо діяти тільки за старими правилами та нормами, то в реаліях війни не вдасться впоратися з тими завданнями, які виникли перед судовою системою. Тому в цей час важливими були підтримка та допомога міжнародних партнерів, а також швидке реагування парламенту на складну ситуацію – оперативне внесення змін до законодавства.

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час сесії «Розширення співпраці Ради Європи та України у сфері кримінальної юстиції та правоохоронної діяльності у контексті війни», яка відбулася в межах презентації проєктів Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України» і «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період».

Станіслав Кравченко подякував команді Офісу Ради Європи в Україні, який багато років є надійним партнером Верховного Суду, зауваживши, що його допомога є неоціненною для всієї судової системи, особливо сьогодні, у складний для країни час.

Голова ККС ВС зазначив, що парламент уже в березні 2022 року прийняв низку законодавчих змін, вкрай необхідних для організації роботи судів та здійснення правосуддя під час війни. Крім того, у липні 2022 року ВС у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні провів онлайн-конференцію щодо особливостей здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, до участі в якій був залучений міжнародний експерт Ради Європи Джеремі МакБрайд.

Що стосується подальшої співпраці, то Станіслав Кравченко наголосив, що вагомим є вирішення нагальних питань у сфері як зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України, так і посилення правоохоронних органів України під час війни та в повоєнний період.

За його словами, зараз одне з важливих питань – це забезпечення єдності судової практики щодо кримінальних проваджень, які стосуються воєнних злочинів, на національному рівні, при цьому її слід узгоджувати з міжнародною практикою. Тому сьогодні потрібно спільними зусиллями зробити все можливе, щоб рішення українських судів у справах, пов’язаних з війною, сприймалися у світі як справедливі. Бо без справедливого суду не буде демократичної держави.

Виступаючи під час засідання Керівного комітету проєкту РЄ «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», голова ККС ВС подякував за те, що Верховний Суд став одним із ключових бенефіціарів проєкту.

Станіслав Кравченко сказав, що за останній рік роботи системи кримінальної юстиції чітко окреслилися проблеми, які потрібно вирішувати.

Так, необхідно забезпечити вироблення єдиних підходів під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних з війною. Для цього потрібно проводити навчання прокурорів, слідчих і суддів за однаковими стандартами. На цьому етапі важлива взаємодія Національної школи суддів України та Тренінгового центру прокурорів України.

Адже вже на початку досудового розслідування його проведення неможливе без залучення слідчих суддів, які здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (йдеться, зокрема, про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення НСРД). У цьому контексті важливими є судові рішення слідчих суддів. З огляду на велику кількість випадків, коли з певного питання слідчі судді (не тільки різних судів, а й одного суду) ухвалюють протилежні рішення, є необхідність забезпечити механізм єдності судової практики в тих категоріях справ, у яких не передбачено касаційного оскарження.

Це питання не врегульовано на законодавчому рівні, тому для вироблення уніфікованих позицій суддів, слідчих, прокурорів сьогодні важливо проводити спільне навчання.

Крім того, без підсилення акценту в проведенні організаційних заходів щодо кадрового наповнення судів буде надзвичайно складно здійснювати правосуддя. Відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не дозволяє вже тривалий час поповнювати суди. При цьому велика кількість суддів іде у відставку чи звільняється з посади з інших суб’єктивних або об’єктивних причин.

Також з огляду на те, що через повномасштабне вторгнення суди зіткнулися з розглядом нової категорії справ, зокрема щодо воєнних злочинів, у КК України має бути чітка визначеність норм, а слідчі, прокурори, судді повинні однаково тлумачити такі терміни, як, наприклад, «ведення агресивної війни», «порушення законів та звичаїв війни» (і це тлумачення має відповідати положенням міжнародного права та практиці Міжнародного кримінального суду).

Більшість кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених російськими окупантами, імовірніше за все, розглядатиметься in absentia. Для сприйняття українською і міжнародною спільнотою судових рішень, постановлених за результатами судового провадження за відсутності обвинуваченого, як справедливих є цілий перелік вимог, яких потрібно дотриматися. Одна з них – належне повідомлення учасників провадження. Національне законодавство не досить повно регулює це питання, тому в цьому контексті є необхідність в удосконаленні механізму повідомлення учасників провадження. Адже під час розгляду кримінального провадження обов’язково мають бути докази про належне інформування особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, про таке провадження щодо неї та про суть обвинувачення. Якщо повідомлення для особи, яка перебуває на тимчасово окупованій території чи в іншій країні, буде опубліковано на українському сайті або в українській газеті, то в такому разі існує велика ймовірність того, що особа не знатиме про публікацію. Тоді буде важко довести, що вона була належним чином поінформована про провадження стосовно неї. Наслідком цього може стати скасування, наприклад, обвинувального вироку щодо неї.

Крім того, що стосується дистанційного судового провадження, коли учасник кримінального провадження долучається до судового засідання поза межами суду, то варто звернути увагу на дотримання процедури роз’яснення прав, встановлення особи та ін., порушення якої може призвести до негативних наслідків. В окремих випадках дистанційна робота суддів, прокурорів, адвокатів у кримінальному провадженні може потягнути за собою сприйняття судового рішення як необ’єктивного та несправедливого.

Підбиваючи підсумки, голова ККС ВС зазначив, що у кримінальній юрисдикції є велика кількість питань, вирішити які може допомогти проєкт РЄ: зокрема, це загальна організаційна допомога, допомога у вивченні законодавства та імплементації міжнародних норм, в удосконаленні законодавства, у забезпеченні чіткої координації та взаємодії між суддями, слідчими і прокурорами. До того ж ВС готовий узяти на себе основну організаційну роль щодо систематизації всіх проблем, які потребують нагального вирішення.

Довідково. Проєкти Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України» і «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період» реалізуються в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки. Фінансування Плану дій надають Німеччина, Європейський Союз, Швеція, Швейцарія, Трастовий фонд з прав людини, Велика Британія, Польща, Люксембург, Ліхтенштейн, Литва, Португалія.

Фото надав Офіс Ради Європи в Україні.

Верховний Суд