Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Післявоєнний судоустрій – це те питання, над яким вже сьогодні потрібно активно думати та працювати. На цьому наголосив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв під час V Судового форуму в межах сесії «Суд і війна».
«Попри війну ми активно працюємо над реформуванням системи правосуддя. Триваюча російська агресія, кількість скоєних загарбниками злочинів, необхідність належного захисту наших військових та родин загиблих воїнів виводять на новий рівень дискусію щодо необхідності створення системи воєнних судів або запровадження спеціалізації суддів у судах загальної юрисдикції», – зазначив очільник ВС.
Крім того, за словами Всеволода Князєва, важливим є і належний захист інвестицій, які надходитимуть від українських та іноземних інвесторів після перемоги. На сьогодні активно обговорюються два шляхи вирішення цього питання: запровадження окремої спеціалізації в господарських судах або створення на базі Вищого суду з питань інтелектуальної власності окремої палати, яка розглядатиме інвестиційні спори.
Також Голова ВС нагадав, що до початку повномасштабної війни велася активна робота над новою мапою судів. Насамперед це стосувалося укрупнення судів загальної юрисдикції та приведення їх у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою. Сьогодні це питання нової демографічної реальності.
Насамкінець Всеволод Князєв звернув увагу на необхідність повноцінної цифровізації правосуддя, адже можливість дистанційного здійснення судочинства здатна суттєво зменшити безпекові ризики для всіх учасників судового процесу.
Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич присвятив свій виступ питанню єдності судової практики та розповів про процесуальні механізми її забезпечення.
Також спікер висвітлив окремі ключові рішення ВП ВС, у яких, зокрема, викладені позиції щодо відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, розміру судового збору при зверненні з позовом через підсистему «Електронний суд», а також стосовно порядку і критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу.
Крім того, Віталій Уркевич поінформував, що за 5 років роботи Верховний Суд ухвалив 24 рішення у зразкових справах, які вирішувалися за правилами адміністративного судочинства. Питання, що поставали у цих справах, за словами Віталія Уркевича, є дуже чутливими, оскільки стосуються соціальної сфери, зокрема пенсійного забезпечення, виплат грошової допомоги особам з інвалідністю, компенсацій за невикористану відпустку тощо.
«Питання єдності судової практики є вкрай важливим, і суспільство здебільшого негативно сприймає відступи Верховного Суду від своєї попередньої практики. Водночас ЄСПЛ зазначає, що такі мотивовані відступи допустимі та інколи навіть необхідні для розвитку права», – зауважив Секретар ВП ВС.
Виступ судді Верховного Суду у Касаційному господарському суді Ірини Кондратової був присвячений питанню реформування судоустрою в економічній сфері, створенню нових спеціалізованих судів та їхньому впливу на майбутнє господарського правосуддя.
Так, на переконання судді, задля підвищення ефективності господарських судів і скорочення строків розгляду справ слід розглянути можливість збільшення кількості спорів, які розглядаються в порядку письмового провадження.
.jpg)
Для захисту інвесторів Ірина Кондратова вважає за доцільне запровадити спеціалізацію суддів щодо розгляду інвестиційних спорів у господарських судах і посилити арбітражне регулювання комерційних відносин. Водночас створення нового спеціалізованого суду в країні, яка перебуває у стані війни, на думку судді, є економічно невиправданим з огляду на незначну кількість справ цієї категорії.
Суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук звернув увагу на те, що питання відновлення роботи військових судів особливо гостро постало у зв’язку з перспективою вступу України в НАТО, адже в кожній державі – членові Альянсу такі суди успішно функціонують. В одних країнах вони діють постійно, а в інших – працюють лише в умовах особливого періоду.
Крім того, необхідність створення системи органів військової юстиції, за словами Олега Ткачука, зумовлена потребою налагодити належний судовий контроль за діяльністю правоохоронних органів в умовах бойових дій, та сприятиме посиленню військової дисципліни і гарантій соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Під час сесії «Судовий процес в умовах воєнного стану» голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович окреслив питання дистанційного правосуддя та електронного суду. Він зазначив, що дистанційний формат правосуддя є вкрай необхідний у надзвичайних умовах, оскільки під час правового режиму воєнного стану існує реальна загроза життю і здоров’ю усіх учасників судового процесу. Водночас у Конституції України визначено, що де-юре війна не може бути на заваді захисту людини від свавілля, оскільки судовий захист навіть в умовах війни є незамінним видом діяльності держави у сфері забезпечення прав людини.
За словами Михайла Смоковича, війна вимагає від нас змістового оновлення судового процесу відповідно до реалій і потреб сьогодення. Одним зі способів такого оновлення є дистанційне правосуддя, запровадження якого в умовах війни доцільне в Україні з огляду, зокрема, на необхідність забезпечення безпеки суддів, працівників суду та учасників судового процесу. Крім того, Конституція України хоча й оминає своїм прямим регулюванням дистанційний формат правосуддя, проте не забороняє запровадити його на рівні законів.
Очільник Касаційного адміністративного суду зауважив, що чинне правове регулювання не передбачає можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зали засідань), у тому числі й суддею, з використанням власних технічних засобів. Тому підготовлено два законопроєкти у сфері запровадження дистанційного правосуддя, які пропонують зміни до процесуальних кодексів. Ідеться про законопроєкт № 9090 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві» та № 9091 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо цифровізації судочинства». У разі прийняття цих законопроєктів судді окремих юрисдикцій, зокрема й адміністративної, матимуть змогу безпечно здійснювати правосуддя в дистанційному форматі, а громадяни матимуть кращий доступ до правосуддя.
Суддя ВС у КГС Олена Кібенко виступила з доповіддю «Суд у смартфоні як наступний крок цифрової трансформації правосуддя». Вона зауважила, що рішення про створення ЄСІТС прийнято у 2016 році, і за основу була взята естонська модель, яка з'явилася 20 років тому й передбачала оцифровування існуючих процесів без зміни їх суті (так звану диджитилізацію). Тоді як сьогодні багато країн обирають інший шлях, який базується на цифровій трансформації правосуддя. Людям потрібне ефективне вирішення їхніх правових проблем, суперечок. «Класичний судовий процес не змінювався понад тисячу років, він є дорогим, тривалим, неефективним та недоступним для значної кількості людей. Сучасні технології дозволяють взагалі змінити погляд на судову послугу, яка може надаватися повністю онлайн, без залучення адвоката чи навіть судді», — сказала Олена Кібенко.
Також суддя зазначила, що сьогодні люди вже звикли вирішувати свої питання за допомогою ноутбука, смартфона і чекають відповідного сервісу від держави й у сфері правосуддя. В більшості країн, де запроваджено повноцінні онлайн-суди, споживач судових послуг навіть не повинен писати позовну заяву, натомість достатньо зі смартфону чи електронного кіоску в суді відповісти на низку запитань, завантажити електронні докази – і програма сама формує позов, сама розсилає повідомлення. Такі програми орієнтовані на користувача, є інтуїтивно зрозумілими. Допомога надається і судді – для цього використовується штучний інтелект та інші досягнення ІТ-технологій. У Китаї програма готує для судді проєкт судового рішення, що базується як на чинному законодавстві, так і на прецедентах. Суддя, який не згодний із запропонованим проєктом, повинен детально пояснити причини цього. Таким чином, вирішується питання щодо забезпечення єдності практики при значному навантаженні на суди. Також це пришвидшує та робить дешевшим процес – і для людини, і для суду. «Людина у простих категоріях справ може сама, без адвоката вирішувати свої юридичні питання. А адвокати вже працюють із більш складними справами», — сказала доповідачка. При цьому онлайн-суд доступний 24/7, людині не потрібно їхати до суду, процеси відбуваються асинхронно, немає проблеми, коли засідання переносяться через неявку однієї зі сторін.
Презентація Олени Кібенко – https://bit.ly/40nDLqQ.
Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів висвітлила питання щодо визначення територіальної підсудності в умовах воєнного стану. Спікерка зазначила, що з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України деякі суди не могли працювати через активні бойові дії, тимчасову окупацію територій, руйнування приміщень внаслідок ракетних обстрілів. У зв’язку з цим виникла необхідність врегулювати питання визначення територіальної підсудності, адже відповідно до ст. 124 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» навіть в умовах воєнного стану суди мають працювати.
Надія Стефанів розповіла, до яких судів під час дії воєнного стану скеровуються обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також про судову практику ВС у справах щодо визначення підсудності з урахуванням внесення змін до ч. 9 ст. 615 КПК України.
«Завданням Верховного Суду є забезпечення єдності судової практики. І в справах про визначення підсудності справ єдність практики має відповідати тим положенням закону, які діяли на час розгляду подання суду апеляційної інстанції або клопотання сторін кримінального провадження», – сказала доповідачка.
Презентація Надії Стефанів – https://bit.ly/40jQP0o.
Суддя ВС у КЦС Василь Крат виступив із доповіддю на тему «Строки в приватних відносинах: окремі ремарки в контексті судової практики».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені п. 19, яким продовжуються на період дії воєнного стану певні строки. Крім строків позовної давності, конструкція «продовження строків» поширюється, зокрема, на строк здійснення переважного права купівлі частки тощо, але законодавець не вніс зміни щодо продовження строків на прийняття спадщини.
Натомість зупинення строків на прийняття спадщини було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». КЦС ВС у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 вказав, що ЦК України не передбачає допустимості існування такої конструкції, як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. «Як у доктрині, так і в судовій практиці є виміри ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі й горизонталі. І КЦС ВС не міг міркувати по-іншому», — сказав Василь Крат.
При цьому він зазначив, що строк на прийняття спадщини по суті є присічним (статті 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь, з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).Тобто в разі пропущення строку спадкоємці можуть застосувати універсальний регулятор у приватному праві – договір, і надати згоду на подачу заяви про прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк на прийняття спадщини. По своїй суті – це непойменований договір у сфері спадкування.
Якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не вчинили такий договір, то, за наявності поважних причин пропуску строку, додатковий строк на прийняття спадщини може визначити суд.
Презентація Василя Крата – https://bit.ly/3lFmJFG.
Під час сесії «Практики особливої актуальності» суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська розповіла про трансформації у кримінальному судочинстві, пов’язані з воєнним станом. За її словами, війна внесла корективи в діяльність усієї судової системи. Водночас зміни, які відбуваються у кримінальному судочинстві через воєнний стан, не є одномоментними. Так, сьогодні зареєстровано вже понад 70 тис. воєнних злочинів, і основна увага зосереджена на їх досудовому розслідуванні. Деякі кримінальні провадження щодо цих злочинів надійшли до судів, ухвалено кілька вироків. А в майбутньому очікується надходження до судів великої кількості справ про воєнні злочини.
Олександра Яновська зазначила, що перед кримінальною юстицією постали виклики, які пов’язані з: об’єктивною неможливістю здійснення правосуддя окремими судами (зміна підсудності справ, зростання тривалості розгляду справ); збільшенням кількості кримінальних проваджень, які розглядаються в режимі відеоконференції (необхідність урахування специфіки дистанційного дослідження доказів, забезпечення участі сторін, забезпечення права на захист та ін.); внесенням змін до КК України (забезпечення єдності в застосуванні нових норм матеріального кримінального права, розмежування, зокрема колабораційної діяльності із суміжними складами кримінальних правопорушень); внесенням змін до КПК України (зокрема, щодо особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану).
Суддя ВС у КГС Ганна Вронська виступила з доповіддю «Господарське судочинство. Спори у сфері держзакупівель». Вона проаналізувала постанову об'єднаної палати КГС ВС від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, у якій зроблено кілька важливих висновків. Перший стосується представництва прокурором інтересів держави в суді. ОП КГС виснувала, що прокурор перед поданням такого позову має звернутися до компетентного державного органу з повідомленням про намір звернутися до суду. При цьому закон не зобов'язує прокурора подавати позов від імені всіх державних органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах. Достатньо буде звернення в особі хоча б одного з них.
У цій справі орган, від імені якого виступав прокурор, не підтримував позову. ОП КГС послалася на практику ВП ВС та зазначила, що суд не повинен залишати позов прокурора без розгляду у випадках, встановлених частинами 4. 5 ст. 55 ГПК України, але це не нівелює обов'язку прокурора попередньо до звернення до суду дотримуватися вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення відповідного органу, яке повинно передувати зверненню до суду.
Також у цій справі вирішувалося питання про належний та ефективний спосіб захисту. Прокурор просив визнати недійсними додаткові угоди, якими була збільшена вартість закупівель (при цьому договори вже були виконані), й не заявляв вимогу про реституцію. ОП КЦС дійшла висновку, що оскаржувані угоди є нікчемними в силу закону, про що зазначила в мотивувальній частині рішення, й у визнанні їх недійсними слід відмовити.
За обставинами справи, було укладено чотири додаткові угоди, відповідно до яких вартість закупівель збільшувалася на 10 % за кожною. ОП КГС визнала такі дії недобросовісними, вчиненими всупереч інтересам держави.
Також у постанові від 18 червня 2021 року № 905/72/20, яку навела Ганна Вронська, ОП КГС ВС зробила висновок про те, що підстави для укладення договору державних закупівель у результаті переговорної процедури підлягають доведенню в кожній конкретній справі, виключно наявність на території Донецької області режиму надзвичайної ситуації не може бути достатньою підставою для цього.
Презентація Ганни Вронської – https://bit.ly/40xI4j0.
Суддя ВС у КЦС Ольга Ступак виступила на сесії «росія заплатить: судові механізми компенсації воєнних збитків» із доповіддю «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії росії».
Вона зазначила, що після окремої ухвали КЦС ВС від 4 березня 2020 року у справі № 237/557/18-ц КМУ виклав у новій редакції постанову від 18 грудня 2013 року № 947, якою запровадив порядок виплати грошової компенсації та допомоги за зруйноване майно внаслідок агресії рф. До того касаційний суд ухвалив майже 40 постанов про стягнення з держави Україна на користь постраждалих компенсації за невиконання нею позитивного обов'язку розробити такий ефективний механізм. Однак ця постанова стосується лише постраждалих у Донецькій і Луганській областях.
23 лютого 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (№ 2923-IX, набуде чинності з 22 травня 2023 року). Цей Закон також передбачає позасудовий механізм відшкодування шкоди, заподіяної після 24 лютого 2022 року, за рахунок коштів Державного бюджету. Однак з огляду на розміри руйнувань очевидно, що Україні важко самостійно зібрати кошти на таке відшкодування.
Після повномасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року кількість позовів про відшкодування моральної та майнової шкоди до країни-агресора значно зросла. ВС ухвалив кілька постанов щодо обмеження судового імунітету рф. Це відкрило шлях для розгляду таких справ національними судами України. Однак прогнозовано залишаються питання щодо можливості визнання та виконання відповідних рішень в інших країнах. Зокрема, через спосіб повідомлення країни-агресора про розгляд справи (на офіційному сайті судової влади). Доповідачка зауважила, що прийняття законопроєкту, який передбачає закріпити такий спосіб повідомлення (зараз перебуває на розгляді ВРУ), дозволить говорити, що відповідні повідомлення здійснюються у спосіб, передбачений національним законодавством. На думку доповідачки, для виконання таких рішень національних судів повинен бути створений спеціальний міжнародний механізм (порядок), який дасть змогу акумулювати кошти та майно країни-агресора для відшкодування заподіяних збитків.
Відеозапис заходу, організованого Асоціацією адвокатів України, – https://bit.ly/3M0QhrQ.
_03_03.png)
