Ніхто не повинен бути «над законом» чи «поза законом», незважаючи на правовий статус, регалії, займану посаду

Про це голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович сказав під час доповіді на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні».  

Очільник КАС ВС наголосив, що людина, її права і свободи є основним показником у діяльності кожного суду, що діє в системі правосуддя правової держави. Ось чому вкрай важливо, щоб кожен в Україні мав реальну можливість: реалізувати своє конституційне право на незалежний і справедливий суд для захисту своїх основоположних прав, свобод та інтересів.

Адмінсуди ефективно виконують свої завдання: вони на сторожі того, щоб у публічно-правових відносинах ніхто не стояв «над законом» чи «поза законом», незважаючи на правовий статус, регалії, займану посаду тощо.

Тривале перебування України у стані повномасштабної війни, яку розв’язала проти неї росія, зумовило нові проблеми в діяльності всіх інститутів влади нашої держави, зокрема і судів. Через наближеність до лінії вогню або через тимчасову окупацію територій України виникає необхідність зміни територіальної підсудності судових справ і вимушеного переведення суддів.

Доповідач поінформував, що судову систему в Україні очікує колосальне недофінансування у 2023 році. Тому постає питання: якою має бути векторна стратегія реформування і розвитку судової системи в Україні?

Михайло Смокович зауважив, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні не було скасовано чи призупинено Указ Президента України від 11 червня 2021 року № 231 про затвердження «Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки». Стратегія визначила основні засади і завдання щодо забезпечення сталого функціонування та розвитку системи правосуддя в Україні, а саме: досягнення належного рівня упровадження цифрових технологій; подолання надмірної тривалості розгляду справ у судах; вирішення питання щодо зарегульованості судового процесу; зменшення невиправдано широкого застосування колегіальності у судах нижчих інстанцій тощо.

Реалії воєнного стану нинішньої України свідчать, що реалізація означених завдань, унормованих цією Стратегією, необхідна вже тепер. Тому її недоцільно і навіть неможливо відкладати на потім, на період мирного часу. Діяти потрібно саме зараз.

І перший аспект – це дистанційне правосуддя. Процес розвитку е-суду в Україні є незворотним. Україна поступово і впевнено перетворюється на «державу у смартфоні», випереджаючи в цьому навіть деякі країни, які мають членство в ЄС.

Другий важливий аспект у сфері реформування судової системи пов'язаний з необхідністю оновлення територіальної мережі судів, вважає доповідач. Він нагадав, що 16 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1874-IX «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів», яким установлено, що місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», але не пізніше 1 січня 2023 року. Прийняття цієї Постанови зумовило укрупнення районів в Україні: замість 490 утворено 136. У зв’язку з цим виникла необхідність оновлення територіальної мережі місцевих судів. У липні 2022 року у швейцарському місті Лугано уряд України представив План відбудови України, що розрахований на 10 років, і реформування мережі судів в Україні є невід’ємним складником цього плану, що передбачає укрупнення суддів, зокрема місцевих – із 663 до приблизно 220 судів у найближчі кілька років.

Оновлення територіальної мережі судів зумовить економію бюджетних коштів, проте її результати стануть очевидними не раніше як за рік / два після запровадження цієї реформи, зауважив Михайло Смокович. На його думку, зворотним боком медалі такого реформування є ускладнення логістики для частини майбутніх заявників, оскільки територіально вони будуть більш віддалені від місцезнаходження суду.

Доповідач також наголосив, що в Україні невирішеним є питання повноцінного відновлення роботи Вищої ради правосуддя та функціональної діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Воно має бути вирішене, оскільки є нагальна проблема в розблокуванні юридичного механізму звільнення суддів із займаної посади, добір та призначення нових суддів тощо.

Під час промов учасники зазначили й про позитивні результати попередніх судових реформ. Зокрема, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш зауважив, що Верховний Суд, сформований за результатами судової реформи 2016 року, продемонстрував нову якість правосуддя на абсолютно нових засадах. Створення нової юрисдикційної інституції – Вищого антикорупційного суду України – продемонструвало бажання суспільства і влади побудувати ефективну систему судочинства і правосуддя.

Гідну адаптацію судової влади до нинішніх воєнних реалій відзначив народний депутат України IX скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик. Він сказав, що з першого дня війни скоординована робота судової гілки влади з Парламентом, Офісом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Офісом Генерального прокурора дає змогу забезпечити сталість роботи судів. Результатом є ефективне здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.

Народний депутат зазначив, що перед судовою системою постали нові виклики і завдання, які потребують вирішення. Насамперед потрібно вирішити питання щодо функціонування ВРП і ВККС України, подолання кадрового дефіциту суддів, забезпечення достатнього рівня фінансування судової системи, впровадження розширених можливостей електронного чи дистанційного правосуддя, передусім для безпеки учасників та економії коштів. Тому існує необхідність пошуку і розроблення ефективних механізмів належного реагування на ці виклики в судовій системі, сказав Валерій Божик.

Представники наукових і освітніх закладів, державних установ, судових органів під час заходу, який 21 жовтня 2022 року організувала кафедра процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича разом з Німецько-українською асоціацією юристів та іншими партнерами, висловлювали пропозиції для вирішення актуальних проблем реалізації судової реформи в України з урахуванням міжнародного досвіду, а також обмінювалися науковими результатами та дослідницьким досвідом у цій сфері.

Верховний Суд