Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З початком війни багато громадян зіткнулося з проблемою доступу до суду внаслідок окупації територій, через фінансові труднощі. Суди мають проблеми зі зворотним зв’язком з учасниками процесу тощо. Ці та інші питання виникають і при розгляді такої важливої категорії справ, як земельні спори. На них відповідала суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Наталія Сакара на Всеукраїнському семінарі для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Земельні спори: проблемні питання правозастосування», що відбувся 29 липня 2022 року.
Наталія Сакара зазначила, що деякі проблеми, з якими вже стикаються суди першої інстанції, ще не дійшли на розгляд касаційного суду. Однак КЦС ВС їх опрацьовує з метою надання методичної допомоги колегам.
Через збройну агресію росії багато українців позбавлені можливості подати позов (заяву) до суду в паперовій формі. В жовтні минулого року запрацювала система ЄСІТС, але багато громадян не можуть скористатися її послугами. Тому постало питання про правомірність направлення документів на офіційну електронну адресу суду в PDF-форматі. Наталія Сакара звернула увагу, що ухвалою від 22 червня 2022 року КЦС ВС передав на розгляд Великої Палати ВС справу № 204/2321/22 з метою відступу від правових позицій щодо недопустимості звернення до суду шляхом направлення документів на його офіційну електронну адресу. Також вона навела судову практику КЦС ВС про те, що такі документи повинні містити електронний цифровий підпис, а не, наприклад, відсканований підпис особи.
Крім того, лекторка розповіла про оформлення додатків до позовної заяви (заяви), які подаються до суду в електронній формі. Зокрема, подані в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» документи мають бути підписані ЕЦП, до таких документів непотрібно додавати копії в паперовій формі.
ЦПК України передбачає, що позивач повинен направити копію позову та інших документів учасникам справи в паперовій формі. Перед КЦС ВС вперше постало питання, чи можна направити такі документи через ЄСІТС, коли в усіх учасників справи є електронний кабінет у системі. «Якщо суд бачить, що протилежна сторона дійсно отримала копії документів, вимагати їх направлення в паперовому вигляді не потрібно. Щоб не було надмірного формалізму – процесу заради процесу, а не для досягнення якоїсь мети», – сказала Наталія Сакара. Також вона додала, що якщо особа відправляє документи в електронній формі, можна сплатити судовий збір в онлайн-сервісах банків і додати відповідну квитанцію.
Доповідачка навела судову практику щодо звільнення від сплати судового збору учасника бойових дій (прирівняної до нього особи). Велика Палата ВС зазначила, що суд має враховувати предмет і підстави позову. Так, за позов про захист права на отримання земельної ділянки УБД така особа судовий збір не сплачує, а, наприклад, за позов про стягнення боргу за договором позики – сплачує, оскільки спір не пов’язаний зі статусом особи як УБД. Також Наталія Сакара сказала, що позивачі часто посилаються на те, що вони є вимушеними переселенцями й не мають коштів на сплату судового збору. Але в таких випадках насамперед треба враховувати майновий стан особи. Відповідно, позивач має довести, що через свій майновий стан не може сплатити судовий збір. «Сам собою військовий стан не є підставою для звільнення особи від сплати судового збору», – сказала суддя.
Наталія Сакара розповіла про юрисдикцію спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із вирішенням земельних питань. Тут важливим є факт належності спірного об’єкта на праві власності чи користування третій особі. Якщо оскаржуються дії суб’єкта владних повноважень щодо об’єкта, на який претендує третя особа, – це юрисдикція загального суду. Доповідачка навела відповідну практику. Зокрема, в постанові КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі № 341/362/20 зазначено, що в таких випадках виникає спір про право цивільне. Натомість спір про дозвіл на розроблення документації на земельну ділянку, яка не передана жодній особі, а перебуває в державній чи комунальній власності, розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Також Наталія Сакара висвітлила питання щодо юрисдикції спорів між особою, що має право на земельну ділянку (пай), та суб'єктом владних повноважень; щодо оскарження рішень загальних зборів членів припиненого КСП щодо виділення земельних ділянок в натурі; земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства; земельних ділянок, власником (користувачем) яких є фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності (див. презентацію).
Суддя КЦС ВС звернула увагу на розгляд земельних спорів за позовом прокурора в інтересах держави. Зокрема, вона зазначила, що прокурор не може звертатися до суду в інтересах державного підприємства, натомість може це зробити в інтересах держави в особі відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи територіальної громади. Також, якщо прокурор звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві він обов’язково повинен зазначити підстави свого звернення: немає державного органу, повноважного представляти державу в спірних відносинах, або такий орган є, але він не здійснює чи здійснює неналежним чином захист інтересів держави. При цьому в останньому випадку прокурор має надати докази, що він звертався до компетентного органу, але протягом розумного строку такий орган не звернувся до суду.
В умовах воєнного стану дуже актуальним є питання, яким чином повідомити учасників про місце і час розгляду справи. Доповідачка навела правову позицію Об’єднаної палати КЦС ВС, що належне повідомлення учасників – це конвенційна вимога, її порушення є безумовною підставою для подальшого скасування судового рішення. Разом із тим зараз виникають труднощі з повідомленням учасників процесу, по-перше, через неналежне фінансування судів, по-друге, – через вимушене переміщення громадян. Позиція КЦС ВС з цього приводу така, що виклик у судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади можливий лише щодо відповідача (третьої особи) тільки у випадку, коли місце проживання такої особи невідоме. Не допускається такий спосіб виклику щодо позивача або відповідача (третьої особи), якщо їх місце проживання відоме. Також Наталія Сакара звернула увагу на проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану» (реєстр. № 7315 від 26 квітня 2022 року; 1 серпня 2022 року направлений на підпис Президенту України) в редакції до другого читання передбачав можливість повідомлення учасників справи з використанням мобільного застосунку порталу «Дія».
Доповідачка зауважила, що відповідно до ЦПК України можна направляти виклики на офіційну електронну адресу учасника. Тут виникають питання, що розуміти під поняттям «офіційна електронна адреса» і чи буде належним повідомленням направлення повістки на звичайну адресу, яку вказала особа й за допомогою якої вона направляє документи до суду. На перше питання відповідь міститься в постанові КЦС ВС від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21. А в постанові КЦС ВС від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц зроблено висновок, що судову повістку може бути направлено на особисту адресу учасника процесу, якщо він надсилав із цієї електронної адреси до суду процесуальні документи.
Крім того, Наталія Сакара розповіла про зупинення провадження у справі, коли сторони перебувають у складі ЗСУ або прирівняних до них формувань, звернула увагу на справи, які можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 2 ст. 274 ЦПК України), на окремі процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та на процесуальні особливості заочного розгляду справи. Презентація Наталії Сакари – за посиланням https://cutt.ly/KZEOSJA.