Місце України у світових рейтингах

В тих країнах, де цінності демократії  та рівності прав жінок і чоловіків  є пріоритетом державної політики, значно вищий рівень добробуту  та якості життя громадян.

За даними досліджень, найкращими для народження є мирні демократичні країни, і перші місця у рейтингу кращих для народження країн посідають скандинавські країни.

         Ці ж скандинавські країни очолюють “Рейтинг щастя” ООН (World happiness report).

Згідно зі щорічною доповіддю World Happiness Report 2019, що була оприлюднена 20 березня 2019 року, в Міжнародний день щастя,

1 місце у рейтингу найщасливіших країн посіла  Фінляндія.

2 місце- Данія

3 місце- Норвегія

4 місце- Ісландія.

До десятки найщасливіших країн світу увійшли також Нідерланди, Швейцарія, Швеція, Нова Зеландія, Канада та Австрія.

На загальний Індекс щастя впливає рівень ВВП на душу населення, тривалість здорового життя, соціальна підтримка, свобода життєвого вибору, щедрість (благодійність), сприйняття корупції, бачення  майбутнього.

         Україна у рейтингу щастя ООН - на 133-му місці  з-поміж 156 держав-учасниць рейтингу, і на останньому серед усіх  європейських держав.

Динаміка щастя України:

2013- 87 місце; 2015- 111 місце; 2016- 123 місце; 2017- 132 місце; 2018- 138 місце;  2019 – 133 місце.

• «Індекс глобального гендерного розриву»

 (Global Gender Gap Index)

         Перші чотири місця у рейтингу  «Індекс глобального гендерного розриву» за 2018 рік ( як і за 2017 рік), посіли скандинавські країни: Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія.

         Вперше Доповідь про глобальний гендерний розрив була представлена на Світовому економічному форумі  у 2005 році. З 2006 року так званий Індекс ґендерного розриву (Global Gender Gap Index) представляється щорічно.

Дослідження базується на 4 основних показниках гендерної рівності:

• Економічна участь та можливості
• Доступ до освіти
• Політичне представництво та участь у структурах, що приймають рішення
• Здоров’я та тривалість життя

Україна у рейтингу  «Індекс глобального гендерного розриву» за 2018 посіла загальне 65 місце. 

За субпоказниками:

-        економічна участь - 28 місце

-        доступ до освіти - 26 місце

-        здоров’я та тривалість життя - 56 місце.

За суб показником -  Політичне представництво та участь у структурах, що приймають рішення- лише 105 місце ( з-поміж 144-х країн).

Представництво жінок у Парламенті та Уряді України

Серед депутатів Верховної ради України- 11,5 % жінок (49 депутаток) ( станом на 1 березня 2019 року)

У Кабінеті Міністрів України -  4 жінки з 23-х (20%)

В той час, як, за  даними Міжпарламентського союзу (станом на 1 березня    2019 року)

- Середній  показник представництва жінок у національних парламентах країн Європи (членів ОБСЄ) становить 28,5 %;

- У скандинавських країнах (Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія) середній показник представництва жінок у парламентах -  42,5%

 - Середній  показник представництва жінок у парламентах світу загалом – 24,3%

***За даними Міжпарламентського союзу (станом на 1 січня  2019 року) , Україна посідає 156 місце  з-поміж 193 країн світу за представництвом жінок у парламентах

Представництво жінок в органах судової влади України

Державна судова адміністрація України узагальнила гендерний склад апеляційних та місцевих судів України ( станом на 1 січня 2019 року)- https://bit.ly/2TssOlg

Гендерна статистика підтвердила загальносвітову тенденцію:  чим вищий рівень прийняття рішень, тим менший рівень представництва жінок.

         Таким чином, у судочинстві, як і в багатьох інших сферах,  спостерігається вертикальна гендерна сегрегація.

Для прикладу, з 584 суддів, які обіймають посаду голови суду у місцевих і апеляційних судах України: 36% жінок; 64% чоловіків (станом на 1 січня 2019 року)

Серед заступників голови суду 40% жінок,  60% чоловіків.

В той час, як загальний показник чоловіків та жінок, які працюють на посаді голови суду в місцевих та апеляційних судах України, порівнюючи з даними на 1 липня 2018 року, є незмінним, то ситуація за окремими видами місцевих та апеляційних судів суттєво змінилась.

На посади голів місцевих та апеляційних судів, в переважній більшості, обрані чоловіки.

Найбільший дисбаланс між жінками та чоловіками, обраними на посаду голови суду, спостерігається:

- в апеляційних адміністративних та апеляційних господарських судах, де  жодної жінки не обрано головою суду;

- в апеляційних загальних та окружних адміністративних судах – чоловіків обрано на 68% більше, ніж жінок. 

Очевидно, що це не сприятлива тенденція, яка не відповідає  міжнародним стандартам і належній практиці у судочинстві.